Субота, 17.11.2018, 14:12
Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS

El-base: навчально-науковий портал

студентський інформаційний ресурс

Категорії розділу
Поміркуємо разом
Наукові статті
Пошук
Партнери



неОфіційний сайт студентів КНЕУ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


stat24 -счетчик посещаемости сайта




Flag Counter

Головна » Статті » Поміркуємо разом

Система освіти і науки: критичний огляд
Лібералізація суспільного та економічного життя нашої країни впливає на процес формування національної свідомості та ментальності. Багатовекторність внутрішньої та зовнішньої політики України нагадує ситуацію з казки "Лебідь, щука і рак". Копіювання зарубіжних концепцій розвитку освіти, науки, культури та економіки впливає на морально-етичний та ціннісно-духовний стан суспільства, призводить до нівелювання національних особливостей. Глобалізація суспільно-економічних відносин - не лише засіб розширення наших можливостей, а й форма підкорення незалежних держав та використання національних ресурсів в інтересах суб'єктів глобальної економіки. Негативні сторони процесу глобалізації висвітлені у науковій доповіді професора Г.Г.Кірейцева "Глобализация экономики и унификация методологии бухгалтерського учета". 

В Україні здавна приділяла значну увагу освіті населення. Освіта була передумовою соціальної та політичної культури. Із прийняттям незалежності та відкриттям кордонів рівень підготовки наших фахівців мав змогу оцінити весь світ. Комплексна, збалансована, вироблена роками система освіти України, викликала заздрісні погляди з боку окремих держав. Нестабільна соціально-політична ситуація стала хорошою передумовою для організації планомірного процесу нівелювання національних основ освіти і науки. "Непродумана" Реформа освіти і науки - один із засобів руйнування нашої національної суспільно-економічної системи, а не промах влади, як ми звикли це називати. Звісно, реформування слід проводити, але на основі національних стандартів та ідей. Впровадження зарубіжних концепцій вимагає критичного їх аналізу на предмет доцільності та апробації до української ментальності.

Послаблення державного контролю в системі освіти, швидке зростання кількості приватних ВУЗів, перехід на Болонську систему без попередньої її апробації, недостатній рівень фінансування галузі призвів до масової корупції в системі освітянських послуг та втрати вартості знань. В цьому не лише вина керівників державних структур. Безмірне витрачання коштів, зароблених батьками закордоном, на освіту молоді, призвело до того, що знання стали "ринковим товаром". Молодь втратила бажання вчитися самостійно. В таких умовах основоположні принципи Болонської системи освіти не виправдовують себе. Адже у країнах Європи акцент ставиться на індивідуальну свідомість, цінування часу та бажання студентів здобувати знання самостійно без директивного примусу.

Але не все ще втрачено. Процес становлення незалежної України триває, фінансово-економічна криза довела, що українці вміють швидко адаптовуватися до будь-яких соціально-економічних явищ. Соціальне розшарування населення призвело до виникнення двох груп споживачів освітянських послуг. Перша група - це молодь, чиї батьки працюють закордоном і оплачують їх навчання. Особливого бажання вчитися такі студенти не відчувають, батьки ж намагаються влаштувати своїх абітурієнтів на державну форму навчання. Низький рівень знань майбутніх студентів та невміння родичів знайти підхід через "у.о." до вищого керівництва ВУЗу, визначають їх місце в системі споживання освітніх послуг - на платній формі навчання. Друга категорія - абітурієнти з малозабезпечених сімей, які бажають здобути вищу освіту, і досягли значних результатів ще до вступу у ВУЗ (атестат з відзнакою, нагороди олімпіаді таке інше), але при цьому не мають для цього фінансових можливостей. Єдиний шлях для них досягти цілі - одержати підтримку держави, у формі безкоштовного навчання. Сьогодні, в умовах "накручування корупційних ставок" підтримка держави стає рідкісним явищем.

Реформування системи освіти на базі проведення незалежного тестування повинно було б ліквідувати, або хоча б знизити рівень корупції в цій сфері, що дозволило б тим, хто отримав високі бали, здобути вищу освіту за рахунок державного замовлення. Але й тут не без проблем. Розширення прав пільгових категорій абітурієнтів, без взаємоузгодження з їх рівнем підготовки та обсягом державних місць, призвело до диспропорції в розподілі бюджетних місць. Абітурієнти, що набрали максимальну кількість балів при проведенні незалежного тестування часто не можуть попасти на держзамовлення, тому що усі місця уже зайняли пільговики.

Слід відмітити, підтримка пільгових категорій майбутніх студентів - один із потужних засобів соціального забезпечення населення. Але не потрібно робити це за рахунок інших споживачів освітніх послуг. Такий метод перерозподілу бюджетних місць не вирішує проблеми доступності вищої освіти. Тому сьогодні нагальним питанням, що вимагає дій вищого керівництва системи освіти і науки є гармонізація процесу реформування з урахуванням інтересів та вимог усіх сторін освітнього процесу.

Ще одна перешкода до здобуття знань - бюрократичний підхід до викладання навчального матеріалу. В одному з провідних ВУЗів м.Києва, викладач недочитавши лекційний курс, відмовився надати студентам письмовий (електронний) варіант навчального матеріалу. В наслідок цього залік з першого разу здало лише 7 студентів з 32-х. Подібними проявами навчального бюрократизму є неврахування інтересів слухачів, відрив науки від реального стану справ у суспільстві, складні, нікому непотрібні, процедури здачі заліків і іспитів. Це перелік можна продовжувати і продовжувати. Радує те, що зустрічаються як серед викладачів так і серед студентів, молоді люди, які хочуть щось змінити на краще.

В Інтернеті створена величезна кількість сайтів, форумів та груп, де можна висловити свою думку про стан навчального процесу у різних ВУЗах. Проте жвавою дискусією це назвати не можна. Все зводиться до того, щоб поплакати, як усе в нас погано. Ми все критикуємо, і бачимо лише негативні сторони. І мало хто відмічає ті малі позитивні зрушення і зусилля, які потребують нашої з вами підтримки. І більша вина у цьому не викладачів, а студентів, які дивляться на все з песимізмом і розчаруванням. А саме від молоді має йти порив до змін, адже як говорить народне прислів'я: "Що посієш - те пожнеш".

Перший крок до змін - це наша допомога один одному і розуміння, це те невеличке наше зусилля, яке стане для інших сходинкою до спільної мети - налагодження добробуту суспільства. Створивши цей сайт, я хочу допомогти студентам у пошуках навчального матеріалу, звернути їх увагу на те, що зусилля витрачені на навчання, будуть в майбутньому потрібні іншим. Місце навчальних матеріалів, які ви накопичили протягом вашого терміну навчання, - не на смітнику, а в бібліотеці. 

Успіхів вам у самостійному житті, розуміння і поваги від оточуючих! 

Адміністрація порталу

Категорія: Поміркуємо разом | Додав: admin (21.08.2009)
Переглядів: 5440 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]